Голова Національного банку України Андрій Пишний тримає банкноти, присвячені першим роковинам вторгнення Росії в Україну, під час презентації у Києві, Україна, 23 лютого 2023 року. REUTERS/Валентин Огіренко
Короткий зміст
Центральний банк стикається з великими проблемами, оскільки вирує війна
Банк має намір перейти на ISO 20022 у суботу
Банк готував плани на випадок непередбачених обставин до російського вторгнення
КИЇВ, 30 березня (Рейтер) – Центральний банк України наполягає на реформах, спрямованих на повну цифровізацію фінансового сектора, незважаючи на вторгнення Росії, та збирається внести «раз у покоління» зміну для покращення своєї електронної платіжної системи.
Банк та уряд зіткнулися з величезними труднощами, намагаючись утримати економіку на плаву та зберегти фінансову стабільність відтоді, як 24 лютого минулого року Росія розпочала своє повномасштабне вторгнення.
Але заступник голови Національного банку України Олексій Шабан сказав, що центральний банк почав планувати різні непередбачені обставини, з якими він може зіткнутися під час війни, ще 2014 року, коли Росія захопила та анексувала півострів Крим.
Зареєструйтесь безкоштовно у Reuters та дізнайтесь всю історію
Зареєструватись
В інтерв’ю агентству Рейтер він сказав, що сценарії, заплановані банком, включали проблеми, пов’язані з кібербезпекою, підтримкою валюти та банківською стабільністю, і в результаті зусилля щодо цифровізації фінансового сектора були просунуті.
“Система електронних платежів центрального банку (SEP) переходить на новий стандарт з 1 квітня”, – сказав Шабан про плани переходу на глобальний стандарт ISO 20022 для фінансової інформації в суботу.
ISO 20022 встановлює новий міжнародний стандарт для надсилання розширених даних та призначений для створення єдиної спільної мови для більшості платежів по всьому світу.
“Уявіть, країна, яка перебуває в активній фазі війни, перейде на новий стандарт оплати”, – сказав Шабан.
«Це відбувається раз на покоління. Ми робимо це і впевнені, що досягнемо успіху. Я маю на увазі «ми» як центральний банк та всю банківську систему».
ПЕРШІ ДНІ ВІЙНИ
У перші кілька днів війни Росії в Україні центральний банк мав забезпечити достатню грошову ліквідність, бо попит на готівку різко зріс через невизначеність.
«З кінця лютого до початку березня (2022 року) ми пустили в обіг близько 57 мільярдів гривень (1,56 мільярда доларів), що становить близько 65% від суми готівки, яку ми пустили в обіг протягом усього 2022 року», — сказав він. «Але до початку березня ситуація почала змінюватися на краще».
Переходячи до цього року, Шабан сказав, що центральний банк вивів із обігу 37,3 мільярда гривень за перші два місяці 2023 року.
Дані ЦП показали, що обсяг готівки в обігу на кінець березня становив 679,5 млрд. гривень, а грошова база на 28 березня становила 874,2 млрд. гривень.
Ще одна загроза фінансовій системі походить від російських авіаударів з енергетичної інфраструктури. Центральний банк відреагував створенням мережі «енергетичного банкінгу», щоб об’єднати відділення банків, здатних працювати в умовах перебоїв із електрикою та інтернетом.
Шабан охарактеризував мережу Power Banking як «нашу броню» і сказав, що вона була важливим фактором підвищення довіри, покращення настроїв та забезпечення безперервності бізнесу.
До проекту приєдналася більшість українських банків — до мережі входить 2341 відділення банку або близько половини всіх відділень.
«Під час війни ми виділяємо більше ресурсів на підвищення стійкості (фінансової) системи з огляду на поточні виклики. Але процеси йдуть», – сказав Шабан.
«Окрім того, що ми переходимо на стандарт ISO 20022, SEP працюватиме цілодобово. Цей стандарт є фундаментом для подальших змін платіжної інфраструктури».
Центральний банк та комерційні банки також працюють над впровадженням «відкритого банкінгу» у 2025 році, відповідно до якого банки та інші традиційні фінансові установи надаватиме клієнтам та третім особам легкий цифровий доступ до своїх фінансових даних.
Шабан сказав, що це допоможе розвивати більше фінтех-послуг в Україні, покращити доступ та надавати дешевші послуги.
