Про організацію системи внутрішнього контролю фінкомпанії від Олексія Онищенка, начальника управління методології окремих ринків небанківських фінансових послуг Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ НБУ:
система має бути комплексною, адекватною та ефективною, аби забезпечити досягнення операційних, інформаційних та комплаєнс-цілей, враховувати водночас обсяги та характер здійснюваних операцій, розмір та структуру компанії, профіль ризиків та особливості діяльності;один з ключових елементів – система управління ризиками з трьох ліній захисту: перша – на рівні бізнес-підрозділу, друга – головного ризик- або комплаєнс-менеджера чи підрозділу з управління ризиками, третя – внутрішнього аудиту;розбудова системи внутрішнього контролю – це постійний процес у відповідь на оновлення вимог законодавства та поточні виклики.
«Національний банк уважно стежитиме, як фінансові компанії виконуватимуть вимоги щодо розбудови системи внутрішнього контролю і за потреби реагуватиме, розробляючи нові нормативно-правові акти або рекомендації», – підсумував Олексій Онищенко. Про новації в регулюванні платіжного ринку від Наталії Лапко, заступника директора Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ:наразі триває обговорення нових вимог до платіжних систем, зокрема щодо резервних джерел електроживлення та забезпечення роботи каналів зв’язку не менше семи діб. Вимоги високі, але необхідні для забезпечення функціонування платіжного ринку в умовах воєнного часу;незабаром ринок побачить проєкт вимог щодо детального опису схеми проходження трансакції, спрямований на коректне виконання розпорядження платника з переказу коштів та водночас запобігання застосуванню схем взаємозаліку;упровадження миттєвих кредитових платежів у СЕП уже з наступного року передбачає, що платіж буде доставлений не більш як за 10 секунд і надавач послуги повідомить отримувача коштів про їх надходження на рахунок, водночас такий платіж не може бути дорожчим за звичайні. «Кожен надавач платіжних послуг має працювати за правилами, розуміти своє місце на фінансовому ринку та функціонал. Це сприятиме як успішній авторизації компанії в Національному банку, так і її подальшому гармонійному розвитку», – пояснила Наталія Лапко. Про розширення вимог до ділової репутації власників істотної участі, керівників та ключових осіб банків від Марини Федоренко, начальника управління ліцензування банків Департаменту ліцензування:ключова мета нових вимог – подальше зменшення впливу держави-агресора на банківський сектор України шляхом запровадження нових ознак небездоганної ділової репутації, пов’язаних з набуттям участі в компаніях держави-агресора, зайнятістю в таких компаніях, обійманням посади в органі управління компанії, яка має дочірні структури в рф/рб;ознака щодо набуття участі в компанії держави-агресора не буде застосовуватися ретроспективно, а стосуватиметься лише нового набуття після 4 травня 2024 року;за результатами обговорення з ринком планується уточнення випадків незастосування вищезазначеної ознаки в разі неініціативного набуття участі в компанії рф/рб, зокрема через пенсійний фонд / опціон/ мотиваційну програму материнської компанії або під час врегулювання NPL;наявність у члена наглядової ради або члена правління компанії – власника істотної участі в українському банку, яка також має дочірні компанії в рф/рб, нової ознаки небездоганної ділової репутації призводить до виникнення ознаки небездоганної ділової репутації у власника істотної участі – материнської компанії;така материнська компанія може подати клопотання про незастосування ознаки небездоганної ділової репутації, але знадобиться детальний план виходу з ринку держави-агресора, виконання якого моніторитиме НБУ. «Надалі передбачено й імплементацію зазначених норм у небанківському сегменті фінансового ринку, – анонсувала Марина Федоренко. – Загалом ми бачимо, шо небанківській ринок, зокрема страховий, стає сильнішим, наслідуючи приклад банківського».
