14 березня 2023, 13:18
42
0
Автор:
Людмила Присяжна, провідний юрист-аналітик LIGA ZAKON Бізнес
Національний банк оновив вимоги до еквайрів під час здійснення ними платіжних операцій. Відповідні норми містяться у постанові правління НБУ від 10 березня 2023 року № 21, що набирає чинності з 14 березня 2023 року.
Як зазначається у повідомленні пресслужби Нацбанку, це зумовлено необхідністю посилити дотримання учасниками платіжного ринку вимог законодавства.
Так, зокрема, Національний банк:
1) зобов’язав еквайрів та інших надавачів платіжних послуг (банки та небанківські фінансові установи), що беруть участь у здійсненні платіжної операції, супроводжувати її детальною інформацією, передбаченою законодавством.
«Деякі учасники платіжного ринку в момент ініціювання платіжної операції між рахунками фізичних та юридичних осіб не супроводжували такі платежі інформацією про отримувача коштів. Це, зокрема, призводило до неможливості визначення, на чию користь проводилися такі платежі», – наголошують у НБУ;
2) визначив, що еквайр чи інший надавач платіжних послуг (банк або небанківська фінансова установа) під час здійснення платіжної послуги, ініційованої користувачем на користь отримувача через еквайра чи іншого надавача платіжних послуг, не є ані платником, ані отримувачем за нею.
«Підміна ролі учасника платіжного ринку створювала умови для приховування мети розрахунків. Наприклад, поповнення ігрових рахунків у організаторів азартних ігор маскувалось під грошові перекази. Платіжний посередник зобов’язаний виконати доручення платника – переказати кошти зазначеному отримувачу, а не самостійно вирішувати згодом, на чию користь здійснити цей платіж», – підкреслює Регулятор;
3) зобов’язав еквайрів за кожною виконаною платіжною операцією, включаючи операцію, здійснену за участі іншого надавача платіжних послуг, володіти інформацією про платника та отримувача (повний номер платіжної картки/найменування та номер рахунку торговця).
«Еквайри зазвичай залучають посередників для надання платіжних послуг у мережі Інтернет, що, зокрема, сприяє поширенню безготівкових розрахунків та зниженню їх вартості. Водночас існує ризик втрати еквайром контролю за тим, кому саме будуть зараховані кошти і чи відповідає діяльність отримувача тому виду, який встановлено кодом наданого віртуального терміналу (так званий МСС-код). Встановлена Національним банком вимога запобігатиме міскодингу, зокрема підвищить для банків прозорість роботи, а для користувачів платіжних карток – розуміння, на чию саме користь здійснено платіж», – зазначають у Нацбанку.
Крім того, деталізовано вимоги до документів, що надаються для підтвердження здійснення операцій з використанням платіжних інструментів, зокрема до квитанції платіжного терміналу.
Національний банк очікує, що дотримання учасниками платіжного ринку цих вимог сприятиме запобіганню здійснення ними:
- переказів від чи на користь суб’єктів, що, зокрема, здійснюють неліцензовану діяльність, діяльність, спрямовану на ухилення від сплати податків тощо;
- міскодингу (підміни коду категорії діяльності торговця) під час виконання платіжних операцій;
- підміни інформації, що має супроводжувати платіжну операцію відповідно до вимог законодавства.
На думку Регулятора, це сприятиме підвищенню прозорості платіжних операцій та посиленню рівня захисту прав їхніх користувачів.
