Від “відкритого банкінгу” до “відкритих даних”. Чому це вигідно бізнесу, банкам та їхнім клієнтам

Від “відкритого банкінгу” до “відкритих даних”. Чому це вигідно бізнесу, банкам та їхнім клієнтам

Вадим Романюк

керівник практики Банківського та фінансового права PwC Legal в Україні

13.03.2023, 16:52

0

0В закладки

Що таке “відкритий банкінг”, які перспективи для бізнесу відкриває його впровадження та які ризики варто врахувати

Останні кілька років фінансова спільнота активно обговорює впровадження в Україні концепції “відкритого банкінгу” (open banking). Так чи інакше ця концепція запроваджена в різних куточках планети: у більшості країн ЄС, Великій Британії, США, Канаді, Бразилії, Австралії. 

З введенням у серпні 2022 року в дію закону №1591-IX  “Про платіжні послуги”, який впроваджує зокрема й цю концепцію, ця тема стала особливо актуальною.

Як запровадження “відкритого банкінгу” вплине на різних стейкхолдерів: банки й платіжні установи, споживачів та  корпоративний бізнес?

Що таке “відкритий банкінг”

Хоч у законі “Про платіжні послуги” немає визначення “відкритого банкінгу”, є ключові ознаки, притаманні йому:

  1. Будь-який банк* зобов’язаний надавати доступ до рахунків своїх клієнтів іншому банку або спеціальному надавачу платіжних послуг, авторизованому в Національному банку України (далі – отримувач). (*Закон також передбачив можливість відкриття рахунків окремими небанківськими установами, на яких теж поширюватиметься цей обов’язок). 
  1. Доступ надається виключно за згодою або відповідно до інструкцій клієнтів банку.
  2. Доступ надається постійно в режимі реального часу через захищені відкриті інтерфейси програмування застосунків (open application platforming interface, open API).
  3. Отримувачі використовують доступ до рахунків клієнтів з метою надання послуг з ініціювання платіжної операції та/або надання відомостей з рахунків.

Що отримають надавачі платіжних послуг від “відкритого банкінгу”

Закон “Про платіжні послуги” передбачає дві спеціальні послуги, пов’язані з “відкритим банкінгом”: ініціювання платіжної операції та надання відомостей з рахунків. Але це створює широкий спектр для впровадження нових сервісів:

  • Консолідація інформації про всі банківські операції клієнта в одному застосунку. Водночас усі банки та установи, які відкриватимуть рахунки для клієнтів, будуть зобов’язані надавати доступ до них онлайн.
  • Вивчення поведінки споживачів на підставі інформації про їхні доходи та витрати й надання індивідуальних рекомендацій щодо персонального менеджменту фінансів.
  • Спрощення процесу перевірки клієнтів фінансових установ на підставі автоматичного обміну даними, удосконалення скорингових систем тощо.

Відповідно, професійні надавачі платіжних послуг будуть запроваджувати нові продукти та сервіси.  Це стимулюватиме конкуренцію між учасниками ринку в боротьбі за довіру клієнтів і, як наслідок, розвиток фінансового ринку в Україні  загалом.

Що отримають споживачі

Фізичні особи зможуть консолідувати всі свої рахунки в одному застосунку в режимі реального часу. Замість того щоб бігати з одного застосунку в інший для перевірки балансу на картці або проведення платежу, це можна буде робити в одному. Ймовірно, на ринку буде два-три банки чи інші провайдери цих послуг, які запропонують найкращий варіант для користувачів, чим заберуть собі цей “частину пирога”.

Крім того, можуть покращитися сервіси з персонального менеджменту фінансів, передача фінансової інформації іншим фінансовим установам для швидкого відкриття рахунку чи одержання кредиту. 

Що отримає бізнес

Казначеї міжнародних корпорацій та інших бізнесів, у яких в корпоративній структурі більше однієї окремої юридичної особи, постійно шукають, як вдосконалити контроль над грошовими потоками між компаніями однієї групи. 

У світовій практиці використовуються такі механізми як “Cash pooling” та “Payment on behalf/collection of behalf” (POBO/COBO). Вони дають змогу оптимізувати використання коштів на рахунках різних юридичних осіб в інтересах всієї групи. “Відкритий банкінг” в Україні матиме значний потенціал для  впровадження ширшого використання таких механізмів. 

Великі компанії, які отримують значні потоки коштів від споживачів, зможуть самостійно авторизуватися в НБУ як надавачі послуг з ініціювання платежів, удосконалюючи таким чином свою взаємодію з клієнтами.

Доцільність тих чи інших дій для кожної компанії потрібно окремо аналізувати, проте поширення таких практик у майбутньому цілком реальне.

Що далі

Згідно із законом “Про платіжні послуги”, “відкритий банкінг” має запрацювати в Україні з 1 серпня 2025 року. Повноцінне запровадження “відкритого банкінгу” в Україні займе певний час. Національний банк разом з учасниками ринку вже розробляють підзаконну нормативно-правову базу та єдині стандарти для відкритих API. 

Хочеться сподіватися,  що концепція  запрацює у запланований термін, адже “відкритий банкінг” — лише перший етап реформування фінансової системи. Дедалі частіше порушується питання про те, щоб піти далі й поширити принципи “відкритого банкінгу” на інші сфери:

  • “Відкриті фінанси” (open finance). Концепція “відкритих фінансів” передбачає поширення принципів безпечного обміну даних на фінансові дані, відмінні від банківських: інформація про небанківські кредити, страховки, пенсійні рахунки, рахунки в цінних паперах. На відміну від “відкритого банкінгу”, ані законодавство України, ані законодавство ЄС поки не мають нормативного врегулювання (хоча Комісія ЄС планує невдовзі врегулювати цю сферу).
  • “Відкриті дані” (open data). Це ще ширша концепція, ніж “відкритий банкінг” та “відкриті фінанси”, коли за допомогою відкритих API можна буде в захищеному режимі передавати не тільки фінансові дані, а й будь-яку іншу інформацію про клієнтів: медичні та телекомунікаційні дані, інформацію про закупівлі в ритейлі.

Кінцева мета “відкритих даних” — побудова системи безпечного передавання даних про основні сфери життя клієнтів. За власною згодою, вони зможуть максимально зручно керувати всіма своїми даними, а про такі речі, як “взяти довідку для одержання якоїсь послуги”, можна буде практично забути, як зараз можна майже забути про готівку. 

Звичайно, на всьому шляху від “відкритого банкінгу” до “відкритих даних” як регулятор, так і бізнес мають вирішувати цілу низку питань: як захистити персональні дані, налагодити систему кіберзахисту, як запобігти новим ризикам шахрайства та відмивання злочинних коштів, як дотриматись інших регуляторних вимог платіжним установам? 

Усі ці питання потребуватимуть ретельного планування та впровадження, адже помилки можуть коштувати дуже дорого — від втрати клієнтів та репутації до заходів впливу від регулятора (штрафи чи, можливо, навіть анулювання відповідних ліцензій).

Всі матеріали автора